«Формування природознавчої компетентності молодших школярів»

Методичні рекомендації

до семінару

«Формування природознавчої компетентності  молодших школярів»

Компетентність – це знання, проінформованість, досвід, обізнаність.

Природознавча компетентність учня початкових класів – це особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі для нього практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина – природа»

Природознавча компетентність охоплює такі компоненти:

-         мотивація учнів до мисленнєвої  і природоохоронної діяльності (прагнення берегти  і шанувати навколишню природу);

-         знання про об'єкти природи, їх різноманітність та взаємозв’язки між живою і неживою природою, між самою живою природою, між природою і людиною;

-         способи навчальної і природоохоронної діяльності, які засвоюються учнями у формі розумових і практичних умінь та навичок;

-         досвід природознавчої діяльності: уміння застосувати засвоєні знання і способи діяльності в подібних та нових навчальних і життєвих ситуаціях;

-         емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої природи і самого себе.

Програмою з природознавства  для 1 класу передбачено реалізацію освітньої, розвивальної, виховної та мотиваційної функцій.

Освітня функція передбачає формування

природознавчої компетентності через:

- урізноманітнення типології уроків:

 комбінований урок;

 урок-екскурсія;
урок-подорож;
 урок-дослідження;

нестандартний урок .

-вибір методів навчання :

спостереження;

 ігрові вправи;

 практичні дії;

 практичні роботи.

- методів взаємодії ;

рольові ігри;

 робота в малих групах;

 в парах тощо

 видів навчально-пізнавальної і природо-охоронної  діяльності;

- застосування практичних методів навчання на різних етапах уроків:

ü    спостереження у природі;

ü    власні дослідження учнів;

ü    практичні роботи;

ü    демонстраційні й фронтальні досліди;

ü    екологічне моделювання та прогнозування;

ü    вирішення ситуативних завдань;

       - застосування систем різнорівневих завдань;

Завдання повинні бути:

v    цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

v  різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

        - «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні

шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

        - творчі завдання;

v    робота над загадками (відгадування та складання загадок,

встав пропущене слово, віднови закономірність явищ);

v    розгадування кросвордів та ребусів;

v    робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами;

v    картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

ігрові ситуації

- здійснення співпраці вчителя з батьками, батьків з дітьми.

 Природознавча компетентність молодших школярів вимагає певних умов для  реалізації своїх завдань:

- природне розвивальне середовище;

- створення умов для спілкування дітей  з об'єктами природи;

- організація активної діяльності дітей у природі